1. (діал.) Нижня частина чогось, дно; особливо дно посудини.
2. (діал.) Задня, нижня частина чогось; гузка, зад.
3. (діал., перен.) Кінець, завершення чогось; часто вислів «до гузира» — до кінця, повністю.
гузир
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Старий чумак береться за гузир І хмарам набатовує на спини. По берегах повстання і пісень Над ріками радянських революцій В далеку путь налагодився день… Останній рядок запав десь межи полини, й Данько не міг його відшукати.
— Невідомий автор, “146 Yogansen Mayk Podorozh Uchenogo Doktora Leonardo I Yogo Maybutnoyi Kokhanky Prekrasnoyi Alchesty U Slobozhansku Shveytsariyu”
Частина мови: іменник (однина) |