гуїро

1. Музичний інструмент латиноамериканського походження, ідіофон, що складається з ребристої циліндричної поверхні (зазвичай зробленої з дерева, металу або пластику) та палички або скребка; звук видобувають різким проведенням скребка по ребрах, створюючи характерний стрекотливий шум; використовується в латиноамериканській, джазовій та популярній музиці.

2. Назва одного з видів карибської рослини з родини гарбузових (Crescentia cujete), плоди якої традиційно використовували для виготовлення корпусу однойменного музичного інструменту.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |