гутувати

1. (діал.) Виготовляти, варити гуту — смолисту речовину з деревних стовбурів для просочування канатів, шкіри тощо.

2. (перен., діал.) Псувати, зіпсувати щось; занапащати.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: t.d. () |