гуцулок

[ɦut͡sulok] Іменник

Буква:Г

Значення

  1. Зменшувально-пестлива форма від слова “гуцул”, що вказує на представника гуцульського етносу, мешканця Гуцульщини, зазвичай у звертанні або при ласкавій розмові.

  2. Назва породи місцевих коней, що традиційно розводяться в Карпатах, відома своєю витривалістю, силою та пристосованістю до гірської місцевості.

  3. Розмовна назва гуцульської вівці, місцевої породи дрібнорогатої худоби з густою шерстю.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. гуцулки, р. гуцулок, д. гуцулкам, з. гуцулок, о. гуцулками, м. гуцулках, к. гуцулки

Більше записів