гуцулка

1. Представниця етнографічної групи українців, що мешкає в Карпатах (Гуцульщині).

2. Народний танець гуцулів, що виконується в швидкому темпі, характерний синкопованим ритмом.

3. Народна пісня гуцулів, зазвичай ліричного або жартівливого характеру, що часто супроводжує однойменний танець.

4. Традиційний жіночий одяг (сорочка, корсетка) гуцульського народного костюма.

Приклади вживання

Приклад 1:
Але ніхто, навіть найбільший артист, не може у дримбу грати так смачно, як будь-котра гуцулка, роздобріла від своїх потайних знань і явного досвіду. Гуцулка сяде собі в залиту сонцем траву на горбі чи десь під смерекою – і світ її не колише перебирає пальцем дримбу, і ані Букінґемського палацу їй не треба, ні мужа, ні любаса, ані горілки.
— Матіос Марія, “Солодка Даруся”

Частина мови: іменник (однина) |