гусятниця

[ɦusjɑtnɪt͡sjɑ] Іменник

Буква:Г

Значення

  1. Кухонна посудина з товстим дном і високими стінками, призначена для приготування гусятини або іншої птиці ціликом, зазвичай з кришкою.

  2. Рідка страва з гусятини, юшка, відвар з гусячих частин.

  3. Розм. Велика, незграбна жінка або дівчина (зазвичай із зневажливим відтінком).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. гусятниця, р. гусятниці, д. гусятниці, з. гусятницю, о. гусятницею, м. гусятниці, к. гусятнице

Більше записів