густоростучий БукваГ 1. (Про рослини, ліси, чагарники тощо) Такий, що росте густо, з щільно розташованими стеблами, гілками або деревами. Приклади вживання Відсутні Частина мови: прикметник () | ←середньомарганцевистийправоухильницький→
