Значення
-
Старовинний український струнний музичний інструмент, що належить до родини цитр, який має плоский дерев’яний корпус різної форми (часто крилоподібний) з натягнутими над ним струнами; звук видобувається щипком пальців або медіатора.
-
Заст. Поетичне позначення будь-якого струнного музичного інструмента, а також символ музичного мистецтва, поезії та співу загалом (перев. у виразі “бряжчати/торкатися гуслів”).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. гуслі, р. гусел, д. гуслям, з. гуслі, о. гуслями, м. гуслях, к. гуслі