гуслі-псалтир

1. Старовинний український струнний музичний інструмент, різновид гуслів, що має корпус у формі крила (псалтироподібний) з розташованими паралельно декі струнами, які зазвичай защипуються пальцями або плектром.

2. Назва конкретного типу гуслів, що походить від їхньої форми, яка нагадує старовинну псалтир (книгу), або через асоціацію з виконанням псалмів та духовних пісень.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |