Значення
-
Старовинний український струнний музичний інструмент, різновид гуслів, що має корпус у формі крила (псалтироподібний) з розташованими паралельно декі струнами, які зазвичай защипуються пальцями або плектром.
-
Назва конкретного типу гуслів, що походить від їхньої форми, яка нагадує старовинну псалтир (книгу), або через асоціацію з виконанням псалмів та духовних пісень.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. гуслі-псалтир, р. гуслі-псалтиря, д. гуслі-псалтиреві, з. гуслі-псалтир, о. гуслі-псалтирем, м. гуслі-псалтиреві, к. гуслі-псалтирю