гусле

1. Старовинний струнний музичний інструмент слов’янського походження, що має корпус різної форми (часто крилоподібний) та кілька струн, по яких водять смичком; попередник сучасних струнних інструментів, зокрема скрипки.

2. (у множині, зазвичай “гуслі”) Народний музичний інструмент у вигляді дерев’яного ящика з натягнутими над ним струнами, звук з яких видобувають щипком або перебирають пальцями.

3. (переносне значення, поетичне) Поезія, творчість, вірші як уособлення мистецтва співу та гри на музичному інструменті.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник () |