гусл

[ɦusl] Іменник

Буква:Г

Значення

  1. Старовинний український струнний музичний інструмент, що нагадує лежачу арфу або гуслі, на якому грали, перебираючи струни пальцями.

  2. (у множині, “гусли”) Народний струнний музичний інструмент, тип цитри, що має плоский дерев’яний корпус-резонатор із натягнутими над ним струнами, які перебирають пальцями або медіатором.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. гусл, р. гусла, д. гуслові, з. гусла, о. гуслом, м. гуслі, к. гусле

Більше записів