гусениця

1. Личинка метелика або іншої лускокрилої комахи, що має видовжене членисте тіло, кілька пар ніг і часто яскраве забарвлення.

2. Безкінечна гусенична стрічка або ланцюг, що використовується як рухомий елемент ходової частини танків, тракторів, екскаваторів тощо для збільшення їхньої прохідності.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |