гусениця

[ɦusɛnɪt͡sjɑ] Іменник

Буква:Г

Значення

  1. Личинка метелика або іншої лускокрилої комахи, що має видовжене членисте тіло, кілька пар ніг і часто яскраве забарвлення.

  2. Безкінечна гусенична стрічка або ланцюг, що використовується як рухомий елемент ходової частини танків, тракторів, екскаваторів тощо для збільшення їхньої прохідності.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. гусениці, р. гусениці, д. гусениці, з. гусеницю, о. гусеницею, м. гусениці, к. гусенице

Більше записів