гусарин

1. Військовий легкової кавалерії в Австрійській (пізніше Австро-Угорській) імперії, а також у деяких інших європейських арміях, що носив характерну уніформу (часто прикрашену шнурами), включаючи ментик, доломан і чакчири.

2. У переносному значенні — про чоловіка, який виглядає пишно, ефектно або нарочито елегантно, нагадуючи зовнішнім виглядом такого кавалериста.

Приклади вживання

Приклад 1:
[Друга половина 1848, Кос-Арал] «Не вернувся із походу…» Не вернувся із походу Гусарин-москаль. Чого ж мені його шкода, Чого його жаль?
— Невідомий автор, “117 Shevchenkohaidamaky Vyd 2011”

Частина мови: іменник (однина) |