гуртик

[ɦurtɪk] Іменник

Буква:Г

Значення

  1. Невеликий гурт людей, об’єднаних спільними інтересами, заняттями; невелика компанія, товариство.

  2. Група учнів, студентів тощо, які поза основним навчанням займаються спільною діяльністю (наприклад, мистецькою, технічною, спортивною); позакласне об’єднання за інтересами.

  3. Розм. Невелика кількість чого-небудь, невелика група предметів; купка, купочка.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. гуртик, р. гуртика, д. гуртикові, з. гуртик, о. гуртиком, м. гуртикові, к. гуртику

Більше записів