гуртом

Приклад 1:
Гуртом ходили в театри, у філармонію, робили «вилазки» на природу, зокрема на дачу до Наталки Чорної в Біличі, на чарівні плеса Матвіївської затоки. Співали в хорі під керівництвом Валентина Мальцева — як забути хвилини блаженства, коли твій голос вливається у божественне багатоголосся Леонтовича, особливо коли поруч із тобою ідеально точно виводить другу партію Таня Назарова, світла людина, відомий діалектолог, яка так рано пішла з життя… Тріумфальний захист дисертації 1958 р. і веселий молодіжний бенкет у ресторані «Динамо» в передноворічну ніч… А через пару місяців потому коридорами Інституту бігав неймовірно жвавий, рум’яний і променистий академік Гудзій: «Покажите мне эту девочку, написавшую такую интересную диссертацию!» (він був членом Вищої атестаційної комісії у Москві).
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Приклад 2:
– Гуртом сво­го од­би­ра­ти… Чіпка став, за­ду­мав­ся… – Ходім! – од­ка­зав якось глу­хо… XIX Слизька дорога Хто спус­кав­ся на гро­ма­ку з ви­со­кої го­ри?..
— Білик Іван та Мирний Панас, “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”

Приклад 3:
II Вони гуртом пішли до великої зали, де понакривані були столи, бо в їдальні не було б і місця для сили народу, запроханого на сьогодні. Та й тутечки воно було тісненько.
— Тютюнник Григорій, “Вир”