гуртобранець

[ɦurtobrɑnɛt͡sʲ] Іменник

Буква:Г

Значення

  1. Учень або вихованець гуртожитку, особливо при навчальному закладі, що проживає там разом з іншими.

  2. Заст. Той, хто разом з іншими був призваний на військову службу; одноборець, земляк за призовом.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. гуртобранець, р. гуртобранця, д. гуртобранцеві, з. гуртобранця, о. гуртобранцем, м. гуртобранцеві, к. гуртобранцю

Більше записів