Значення
-
У народній творчості: фантастична істота, чудовисько, яке начебто живе у лісі або на болоті та видає характерні звуки (“гупає”); лісовик, болотяник.
-
Рідкісне прізвисько або прізвище.
-
У діалектах: незграбна, повільна або неуважна людина; млява, незворушна особа.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. гупало, р. гупало, д. гупало, з. гупало, о. гупало, м. гупало, к. гупало