Словник Української Мови
Буква
1. Органічна речовина ґрунту, що утворюється внаслідок розкладання рослинних і тваринних залишків під впливом мікроорганізмів і містить поживні елементи, необхідні для росту рослин; перегній.
2. У сільськогосподарській практиці — добриво, компост, що складається з такої органічної речовини.
Приклад 1:
Основним джерелом органічної речовини, яка з часом перетворюється на ґрунтовий гумус, в досліджених техноземах є корені та опад тополі, яка в цих умовах є головним едифікатором. Надходження органічної речовини у вигляді ли стового опаду стимулює процеси гумусонакопичення в поверхневих шарах техноземів, а у вигляді коренів – в усіх шарах техноземів, де вони розташовуються.
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Приклад 2:
Для Cr, Cu, Fe і Zn менший рівень вмісту гумус (<3 %) є більш сприятливим, який формує перебільшення фонового вмісту елементів від 1,6 % для Fe до 18 % для Cr. Частота перебільшення ГДК в рослинах для Cr, Fe та Zn на високогумусованих ґрунтових відмінностях зменшується на 11 %; 10 % та 0,3 % відповідно, для Cd і Ni збільшується на 21 % і 4 % відповідно.
--- Тютюнник Григорій, "Вир"