Словник Української Мови
Буква
1. (біохімія) Органічна речовина темно-коричневого кольору, що є складовою частиною ґрунту, торфу, вугілля; утворюється внаслідок розкладання рослинних і тваринних залишків за участі мікроорганізмів і є важливим показником родючості ґрунту.
2. (астрономія) Назва одного з сузір’їв південної півкулі неба (лат. Fornax).
Приклад 1:
Отже, до групи (пулу) консервативних (стабільних) сполук належать ті компоненти ОРГ, які формувалися протягом тривалог о часу і зберігалися у вікових циклах (зрілі гумусові кислоти, гумати кальцію, інші органо -мінеральні речовини, гіматомеланові кислоти, гумін). Всі ці речовини практично не беруть участі у живленні рослин, але створюють для них сприятливе едафічне середовище.
— Тютюнник Григорій, “Вир”