1. Процес посилення гуманітарної складової (наприклад, у навчанні, вихованні, діяльності), спрямований на розвиток духовних цінностей, моральних якостей, творчих здібностей та загальнолюдської культури.
2. У системі освіти — напрям реформування навчальних програм із метою збільшення частки гуманітарних дисциплін (літератури, історії, мов, філософії тощо) для загального розвитку особистості, часто на противагу технократичному або суто прикладному підходу.
3. У ширшому соціальному контексті — тенденція до надання пріоритету гуманістичним ідеалам, людським цінностям та етичним принципам у різних сферах суспільного життя, науці, техніці та управлінні.