гулюватий
[ɦuljuʋɑtɪj] Прикметник
Буква:Г
Значення
-
(Про людину) Який має великі, витріщені очі; вилуплені, вирячені.
-
(Перен., розм.) Який виражає здивування, нерозуміння або безглуздість; дурнуватий, безглуздий.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. гулюватий, р. гулюватого, д. гулюватому, з. гулюватого, о. гулюватим, м. гулюватім