гулюватий

1. (Про людину) Який має великі, витріщені очі; вилуплені, вирячені.

2. (Перен., розм.) Який виражає здивування, нерозуміння або безглуздість; дурнуватий, безглуздий.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикметник () |