гуляй-город

Значення

1. Рухома дерев’яна фортифікаційна споруда у вигляді стін і веж, що використовувалася в українському та російському військовому мистецтві XV–XVII століть для захисту піхоти та артилерії під час облоги або в польових умовах.

2. Переносна або колісна оборонна конструкція зі щитів, що з’єднувалися між собою, за якою могли пересуватися та вести вогонь воїни.

3. У сучасній розмовній мові — велика, тимчасова або швидко зібрана конструкція, наметове містечко для масових заходів (свят, ярмарків).

Правопис та відмінювання