гуляльня

1. Застаріла назва для приміщення, призначеного для відпочинку, розваг або святкувань, аналогічна сучасним поняттям “розважальний заклад”, “бальна зала” або “святкова зала”.

2. У спеціалізованому контексті (наприклад, в історичній архітектурі чи літературі) — назва окремої кімнати, зали або павільйону в маєтку, палаці чи курорті, де відбувалися гуляння, танці та світські прийоми.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |