1. Заст., розм. Людина, яка веде безтурботне, гулящо-розважальне життя; гуляка, гультяй.
2. Заст., розм. Про людину, яка виявляє легковажність, несерйозність у поведінці або вчинках.
Словник Української Мови
Буква
1. Заст., розм. Людина, яка веде безтурботне, гулящо-розважальне життя; гуляка, гультяй.
2. Заст., розм. Про людину, яка виявляє легковажність, несерйозність у поведінці або вчинках.
Приклад 1:
Кажу вам, багато казати, а трохи слухати… Хай я гульвіса, бо мої руки до роботи не здіймаються; хай я п’яниця, бо у горілці тільки мені й душу одвести… На чому я її одведу, скажіть ви мені?.. Річ Чіпчина, як вода, ринула.
— Білик Іван та Мирний Панас, “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”