1. Властивий гультяю, характерний для нього; такий, що пов’язаний з безпутним, безтурботним способом життя.
2. Який свідчить про байдикування, лінощі, бездіяльність; марнотратний.
Словник Української Мови
Буква
1. Властивий гультяю, характерний для нього; такий, що пов’язаний з безпутним, безтурботним способом життя.
2. Який свідчить про байдикування, лінощі, бездіяльність; марнотратний.
Відсутні