гульнути

1. Різко, швидко рухнути, впасти, зірватися з місця або різко кинутися кудись (про предмети, явища, тварин, людей).

2. Різко, з силою вдарити, ляснути, стрілити (наприклад, зброєю).

3. Перен., розм. Швидко, з ентузіазмом випити спиртного, випити залпом.

4. Перен., розм. Швидко, на один раз, з азартом взяти участь у веселощі, розвазі, гулянці.

Приклади вживання

Приклад 1:
Та ось що: перевели мене, бачите, в Кам’янець, то треба гульнути, а в мене, як на те ж, ось один карбованець в кишені. Цього мало й на закуску.
— Тютюнник Григорій, “Вир”

Частина мови: дієслово () |