гулі-гулі

1. Власна назва традиційної української дитячої гри, в якій учасники, тримаючись за руки, водять хоровод навколо одного гравця, що сидить у центрі з зав’язаними очима, співаючи пісню-заклик “Гулі-гулі”; після закінчення пісні центральний гравець навмаць ловить когось із кола, і той стає на його місце.

2. Назва народної дитячої пісеньки-заклику, що супроводжує однойменну гру, з характерним приспівом “Гулі-гулі, сиділи гулі”.

3. (у розмовному вживанні) Вигук або ласкаве звертання, яким закликають голубів, а також переносно — звертання до дітей аблизьких людей.

Приклади вживання

Приклад 1:
Дружина вважає її горлицею, тому щоранку, виносячи порцію пластівців на балкон, кличе: «Гулі-гулі-гулі». На цей пароль, якщо вірити дружині, і справді прилітає горлиця.
— Невідомий автор, “036 Izdrik Iurii Fleshka 2Gb”

Частина мови: t.d. () |