Головне управління виправно-трудових таборів, трудових поселень і місць ув’язнення — центральний орган системи виправно-трудових таборів у СРСР, що існував у 1930–1956 роках.
Система концентраційних таборів, місць примусової праці та ув’язнення, створена тоталітарним режимом у СРСР для політичних репресій, ізоляції та експлуатації мільйонів в’язнів.
Узагальнююча назва радянської тоталітарної системи в цілому, що символізує масовий терор, безправ’я, державне насильство та примусову працю громадян.