гудина

1. (діал.) Те саме, що гуда: примітивний музичний інструмент типу волинки, що складається з козиного міха та двох трубок.

2. (діал.) Те саме, що гудок: звуковий сигнальний пристрій, свисток або сирена.

3. (діал., рідк.) Те саме, що гудіння: тривалий однотонний звук низького тону.

Приклади вживання

Приклад 1:
28.07.1934 Lucroza Hoi Triakonta О. Ф. Бургардтові А кругом пустка, як гудина, як гич… Ви пам’ятаєте: в дні тридцяти тиранів Була та сама навісна пора: Безмовний Пнікс, безлюдна Агорá І безголосся суду і пританів. І тільки часом, мов якась мара Ще озивався сміх Арістофанів, Сократ, як перше, виявляв профанів, І весело роїлась дітвора.
— Зеров Микола, “Камена”

Частина мови: іменник (однина) |