1. Так, що супроводжується сильним звуком; голосно, шумно.
2. Переносно: так, що привертає широку увагу; помітно, яскраво, демонстративно.
гучно
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Dead can dance, mam… ПЕРВЕРЗІЯ 56 По цих словах товариство гучно розсміялося на такий його дотеп, попри паню Шалайзер, якій, коли не милюся, не так дуже сподобалося звертання Перфецького через «mam». Пан Дежавю, вступивши нагло до теми, червоними своїми вустами суґестував про Вільне Суспільство, перехід до якого є втіленням самої Нелегкости, особливо ж у країнах, де й дотепер ще панують Несвобода і Утиск, ця ганебна пара сардонічних Коханців на тілі Зрілої Людськости.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Приклад 2:
По двадцяти п’яти днях подорожі вони прибули до рідної Венеції, де гучно вітали їх на узбережжі весь уряд на чолі з дожем Партечіпаціо, всі патриції, всі громадяни. Так тіло святого Марка-євангеліста, учня святого апостола Петра, знайшло собі врешті вічний спокій, як було заповідано Господом через свого нічного посланця на сім з половиною віків раніше.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Приклад 3:
i т. д. Пiсня спiвається не гучно. Дiвчата одна другу вiдтягують од вiкна й заглядають.
— Карпенко-Карий Іван, “Безталанна”
Частина мови: прислівник () |