1. Вищий ступінь порівняння від прислівника “гучно”; так, що має більшу силу звуку, інтенсивність звучання.
2. У переносному значенні: так, що привертає більшу увагу, здійснюється з більшим розголосом або ефектом.
гучніше
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Довбиші б’ють у литаври гучніше. Козаки кланяються старшині.
— Куліш Микола, “Мина Мазайло”
Частина мови: прислівник () |