губочка

1. Зменшувально-пестлива форма від слова “губа” (орган у роті), що вказує на маленькі, акуратні або привабливі губи.

2. Рід рослин родини губоцвітих (Lamiaceae), до якого належать декоративні та лікарські види, зокрема губочка котовикова (Glechoma hederacea) — багаторічна трав’яниста рослина з повзучими пагонами.

3. Розмовна назва деяких грибів, що мають губчасту структуру шапинки (наприклад, окремі види моховиків).

Приклади вживання

Приклад 1:
— ох, яка губочка, помацай, вона ж жива! — i полотна вже натягненi продаються, ну блiн ваще, а це що, бiлила?
— Забужко Оксана, “Польові дослідження з українського сексу”

Частина мови: іменник (однина) |