Значення
-
Рідкісне діалектне позначення людини, яка має помітно виражені, повні губи.
-
Застаріла назва музичного інструмента, схожого на волинку або дуду, звук якого видобувається через мундштук (губи).
-
У давньому вжитку — той, хто займав посаду “губного старости” (судово-адміністративна посада в Московській державі).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. губник, р. губника, д. губникові, з. губник, о. губником, м. губникові, к. губнику