1. Властивість матеріалу, тканини чи структури, що за будовою або зовнішнім виглядом нагадує губку; пористість, ніздрюватість.
2. У медицині — патологічна зміна структури кісткової тканини, що характеризується розрідженням кісткових балок і утворенням порожнин, що надає їй вигляду губки (наприклад, при деяких захворюваннях).
3. У техніці та матеріалознавстві — дефект металевого виливку або злитка у вигляді розосереджених дрібних порожнин, що виникає внаслідок виділення газів під час затвердіння металу.