гуанін

1. (біохімія) Пуринова азотиста основа, одна з чотирьох основних складових нуклеотидів у молекулах ДНК і РНК, де вона утворює комплементарну пару з цитозином; позначається літерою G.

2. (хімія) Біла, кристалічна речовина (C₅H₅N₅O), що є похідною пурину, використовується в біохімічних дослідженнях та фармацевтиці.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |