гуанідин

[ɦuɑnidɪn] Іменник

Буква:Г

Значення

  1. Гуанідин — органічна сполука, сильна одноосновна органічна основа, що є похідним сечовини; безбарвні кристали, добре розчинні у воді, застосовуються у синтезі барвників, ліків, вибухових речовин.

  2. Гуанідин — залишок цієї сполуки, що входить до складу більш складних молекул, зокрема білків і нуклеїнових кислот.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. гуанідин, р. гуанідину, д. гуанідинові, з. гуанідин, о. гуанідином, м. гуанідині, к. гуанідине

Більше записів