гуань

1. У китайській культурі та філософії — ключове поняття, що означає зв’язок, стосунки або взаємозалежність між людьми, яка формується через соціальні взаємини, обмін послугами та особисті мережі; часто розглядається як важливий соціальний капітал.

2. У китайській мові — загальний термін для позначення будь-якої труби, трубопроводу або каналу (наприклад, водопровідна, газова труба).

3. В історії Китаю — адміністративна одиниця, округ або повіт у деяких династіях, а також назва деяких стародавніх міст.

4. Скорочена назва організації або установи, що містить це слово (наприклад, Хайгуань — митниця).

Приклади вживання

Приклад 1:
Штейн В. М. Гуань-цзы. Исследование и перевод.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”

Частина мови: іменник () |