Словник Української Мови
Буква
1. Власна назва української народної колядки, обрядової пісні зимового циклу, що має характерний приспів “гу-гу-гу, гу-гу-гу, волики ревуть”.
2. Розмовна назва різдвяно-новорічного обрядового дійства з виконанням цієї колядки, яке символізувало оранку та сівбу і мало забезпечити родючість у новому році.
Приклад 1:
Гу-гу-гу!.. Куріпочка злякано зиркнув на хазяїна, та лише зиркнув, бо треба було дивитись під ноги і слухатись його колін… Та й Петро вже не оглядався, вів Куріпочку просто на вози і гарби, де щойно порпалися татари, і коли долетів, то побачив: перед ним і його сотнею в хмарі білого пуху стирлувалося зо два десятки якихось пожмаканих, пошарпаних воячків.
— Куліш Микола, “Мина Мазайло”