Словник Української Мови
Буква
1. Ряд ссавців, що мають добре розвинені різці, які постійно зростають, і пристосовані до гризіння твердої рослинної їжі (наприклад, миші, пацюки, бобри, ховрахи, белки).
2. Розм. Про людей, які постійно щось гризуть, жують або які схильні до суперечок, чвар.
Приклад 1:
Завдавали збитків хліборобу птаство й гризуни, люди не знали рятунку від отруйного гадюччя, що ним кишіли джунглі. До речі, й нині індійські кобри щороку жалять сотні тисяч людей, причому кожен десятий з ужалених ними помирає.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”