гризучка

1. Розмовна назва іграшки для гризунів (хом’яків, щурів, морських свинок тощо), зробленої з твердих натуральних матеріалів (дерева, сіна, пресованих зерен), про яку тварини можуть точити зуби.

2. Розмовне позначення будь-якого твердого їстівного предмета (наприклад, сухарика, печива, сушеної кістки), призначеного для тривалого гризіння собакою або іншою твариною.

3. Переносно, у жартівливому контексті — про тверду їжу, яку довго або з насолодою гризуть (наприклад, яблуко, морква, бублик).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |