1. Падати з грюкотом, з гучним ударом, із шумом; розм. про важкий, незграбний предмет або про людину, яка падає з силою.
2. Розбиватися, ламатися з гучним звуком (про предмети).
3. Перен., розм. Зазнавати невдачі, провалу; зазнавати краху у справі.
Словник Української Мови
Буква
1. Падати з грюкотом, з гучним ударом, із шумом; розм. про важкий, незграбний предмет або про людину, яка падає з силою.
2. Розбиватися, ламатися з гучним звуком (про предмети).
3. Перен., розм. Зазнавати невдачі, провалу; зазнавати краху у справі.
Відсутні