1. Викривлення обличчя, мімічна руха, що виражає якесь почуття (зневагу, презирство, біль тощо) або має на меті викликати сміх; гримаса.
2. (переносне значення) Нещирість, примушеність, натягнутість у поведінці, вчинках, манерах; поза, удавання.
Словник Української Мови
Буква
1. Викривлення обличчя, мімічна руха, що виражає якесь почуття (зневагу, презирство, біль тощо) або має на меті викликати сміх; гримаса.
2. (переносне значення) Нещирість, примушеність, натягнутість у поведінці, вчинках, манерах; поза, удавання.
Приклад 1:
Я обертаюсь і вичікуючи дивлюсь на неї: на лиці незадово-лена, гидлива гримаска, та сама, що вчора була біля трамваю. — Ви мене примусили бути з вами брутальною.
— Винниченко Володимир, “Записки кирпатого Мефістофеля”