Словник Української Мови
Буква
1. Спеціальні косметичні засоби (фарби, креми, пудра тощо), що наносяться на обличчя, шию, руки акторів для надання їм зовнішності, необхідної за сценічним задумом, а також сам процег такого накладання.
2. Заст. Гримаса, викривлення обличчя; також переносно: вимушений, нещирий вираз обличчя, поведінки.
Приклад 1:
– гримнув на неї голова.- У чоловіка навчилася?.. Той теж, як прийшов, то такого Лазаря скорчив… Прокляті!
— Білик Іван та Мирний Панас, “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”
Приклад 2:
– Так сказав пан сотник та й приглядається пильно на писаря, чи до дiла то вiн сказав i що чи не гримне вiн на нього за нiсенiтницю, як воно й часто бува. Довго слухав се Прокiп Ригорович i пальцем поводив, а далi як цмокне, як-пiдскоче, як крикне: “От сяя рiч до дiла!
— Квітка-Основ’яненко Григорій, “Конотопська відьма”
Приклад 3:
– рум’яна, грим. Ò ëóìà÷íèé cëîâíèê/ 579 шміра (полон., жарг.)
— Невідомий автор, “021 Charnetskii Stepan Istoriia Ukrayinskogo Teatru V Galichini Tech”