гриди

1. (історичне) Найближчі дружинники, особиста охорона та військова еліта князя в Київській Русі, які часто становили його радників та виконували особливі доручення.

2. (архітектура) У давньоруському зодчестві — дерев’яні або кам’яні лави, вбудовані вздовж стін внутрішнього приміщення храму, призначені для сидіння.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (множина) |