грязевідстійник

Спеціальна ємність або резервуар у системах водопостачання, призначений для попереднього очищення води шляхом осадження найбільших механічних домішок (піску, мулу, глини).

Частина технологічного обладнання в промисловості (наприклад, нафтогазовій, хімічній), де відбувається відділення твердих частинок (гравію, піску, окалини) від рідини шляхом відстоювання.

Елемент системи каналізації або локальних очисних споруд, в якому стічні води відстоюються для видалення важких мінеральних та органічних зависів.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |