грядка

1. Невелика ділянка землі в городі, саду або квітнику, зазвичай обмежена бордюром, призначена для вирощування овочів, квітів, ягід або інших рослин.

2. Витягнута, трохи піднята над рівнем ґрунту смуга землі, підготовлена для посіву або посадки сільськогосподарських культур.

3. У переносному значенні — довга вузька смуга, смужка чого-небудь (наприклад, грядка хмар на небі, грядка піску на березі).

Приклади вживання

Приклад 1:
Та й людей зовсім мало.. І хто зна є, що вони там їдять.. Але так він називається — Столовий Зал.. А спереду, щоб нам не здалося, що й ми сидимо на підлозі у тому залі і чекаємо на вечірній чай — конче має бути грядка живої землі. Земля має бути зволожена і пухка.
— Зеров Микола, “Камена”

Частина мови: іменник (однина) |