гряда

1. Видовжена височина, пагорб або низка пагорбів, що утворюють хребет; гірський кряж, пасмо.

2. Довгаста підвищена ділянка землі, зроблена для висаджування рослин у городі або саду; облямована борознами земляна смуга.

3. (переносне) Ряд, низка однорідних предметів, що простяглися в лінію; ланцюг, вервечка.

Приклади вживання

Приклад 1:
70 Гряда – неширока витягнута височина зі стрімкістю схилів до 20˚ і більше, з плоскими чи овальними вершинами окремих горбів, з яких складається. Має різко виділену підошовну лінію.
— Тютюнник Григорій, “Вир”

Частина мови: іменник (однина) |