Словник Української Мови
Буква
1. Плодове дерево родини розових з округлими або видовженими солодкими плодами, а також його плід.
2. Розмовна назва гімнастичного снаряду у формі цього плода, що використовується для тренувань, наприклад, боксерська груша.
3. Переносно про людину, яка має характерну округлу форму тіла або одягнута в обтягуючий одяг.
Приклад 1:
— Або хоч і так, приміром, навскоси од твого тину, де стоїть стара груша, та до чагарника, — сказав кум і махнув пальцем навскоси на другий бік. — От і вози були б цілі.
— Нечуй-Левицький Іван, “Кайдашева сім′я”
Приклад 2:
На створення однієї тонни врожаю плодів яблуня загалом виносить з ґрунту 1,46 N кг, 0,48 P 2O5 і 1,79 К2О, а груша, відповідно, 1,75, 0,76 і 2,51 кг. Тобто за рівної врожайності насадження груші забирає з ґрунту більше макроелементів живлення, особливо калію.
— Тютюнник Григорій, “Вир”