групоутворювач

1. Хімічна сполука або елемент, який має здатність утворювати групу (об’єднання) атомів у молекулі, що визначає певні властивості речовини або бере участь у специфічних реакціях.

2. У соціології та психології — особа, організація, явище або подія, що стає центром об’єднання, консолідації людей у групу зі спільними інтересами, цілями або ідентичністю.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |