Значення
-
Хімічна сполука або елемент, який має здатність утворювати групу (об’єднання) атомів у молекулі, що визначає певні властивості речовини або бере участь у специфічних реакціях.
-
У соціології та психології — особа, організація, явище або подія, що стає центром об’єднання, консолідації людей у групу зі спільними інтересами, цілями або ідентичністю.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. групоутворювач, р. групоутворювача, д. групоутворювачеві, з. групоутворювач, о. групоутворювачем, м. групоутворювачеві, к. групоутворювачу