групотворення

Процес формування соціальної групи, в ході якого окремі особи об’єднуються на основі спільних цілей, інтересів, діяльності або характеристик, формуючи стійку спільність з власними нормами та ідентичністю.

У психології та соціальній педагогіці — спеціально організована діяльність (тренінг, вправи, ігри), спрямована на швидке створення згуртованого колективу, команди або групи через розвиток взаємодопомоги, довіри та ефективної комунікації між її учасниками.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |