групотворення

[ɦrupotʋorɛnnjɑ] Іменник

Буква:Г

Значення

  1. Процес формування соціальної групи, в ході якого окремі особи об’єднуються на основі спільних цілей, інтересів, діяльності або характеристик, формуючи стійку спільність з власними нормами та ідентичністю.

  2. У психології та соціальній педагогіці — спеціально організована діяльність (тренінг, вправи, ігри), спрямована на швидке створення згуртованого колективу, команди або групи через розвиток взаємодопомоги, довіри та ефективної комунікації між її учасниками.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. групотворення, р. групотворення, д. групотворенню, з. групотворення, о. групотворенням, м. групотворенні, к. групотворення

Більше записів